Якось влітку чоловік хаотично зірвав квіти, невміло склав їх у букет і щиро зі словами кохання подарував його мені. Такий неочікуваний жест торкнувся глибини душі, і я захотіла зберегти цей момент. Яскраві кольори подумки перенесли мене в дитинство, коли щось приємне часто асоціювалося з різнокольоровими цукерками.

 

  Пам'ять – це щось абстрактне і наші спогади лише відчуття. Надихнувшись експресивними кольорами квітів Еміля Нольде, я шукала шлях, як висловити це через фотографію. Нерізка, розмита картинка, якої я досягла, використовуючи старий об'єктив зі світу аналогових камер, візуально передає пережиті на той час почуття.

 

  У звичайному житті, незважаючи на його складність і непередбачуваність, важливо вміти знаходити приємні дрібниці та радіти їм. Життя та щастя вимірюються не роками, а приємними спогадами, які ми колись будемо смакувати як солодощі.

 

  Без вміння радіти маленькому, неможливо прийняти велике.